Трохи поезії

А за вікном цвітуть дерева інеєм

І вітер гомінливу пісню відспівав,

Стою біля вікна і думка лине вдаль,

У літо й роси серед буйних трав.

Де кожна квітка пахне незабутньо,

Де кожна кольором горить, немов вогнем,

Де птахи провіщують нам майбутнє,

І хмари кучеряві  повняться  дощем.

І весело біжиш ти за метеликом,

І річка манить водами в блакить,

І стеляться дороги перед великом,

І крила виростають в нас умить.

Туди, де так цвітуть троянди рясно,

Й веселка підпирає береги,

У те дитинство безтурботне і прекрасне!

Та повернутись – вже не до снаги….