Миколай у гості завітав!

Здавна усі вірять у справжнього чарівника, у якого є подарунки на будь-який смак і вік. Цього року мої учні скинули вірш, який змусив задуматись. Дякую авторові і, з його дозволу, хочу поділитись ним із всіма.

У небі, небі темному,
Де ходить Миколай,
Листів вже назбиралось,
Хоч в вогнище скидай.
А в тих листах написано
Мільйони побажань,
За голову хапається
Старенький бородань.
Колись в молитві радісній
Прохали дітлахи
отримати цукерочки, 
ведмедики, ляльки,
Чи пряника, чи коника, 
чи книжечку, чи м’яч,
Тепер таке прохають всі, 
Що хоч сідай і плач.
Данилко он, з Тернополя, 
замовив гіроборд,
І це серед замовлень ще 
Далеко не рекорд.
Прохає Настя лялечку,
Таку, немов жива.
І у старця небесного 
СивІє голова.
Бо він пройшов крамницями – 
Отетерів від цін.
Та ж народити справжню
Дешевше буде всім.
В листі від Олі-скромниці – 
Якийсь магічний ЛОЛ,
«І ноутбук» - дописано.
Старець за валідол.
Тут просить Вітя Леґо,
Наталя Чічілав,
Олежик дрон потужний
Для себе забажав.
Іринка хоче епла,
Не старшого, ніж «шість»,
Сашко – боксерську грушу, 
щоби зганяти злість,
Ігорчик про навушники
Фірмові попросив,
«Щоб не якась дєшовка» - 
в листі наголосив.
Олеся хоче шубку
(і ляльці, і собі),
І золоті прикраси, 
і пірсинг на губі,
Василько просить тачку, 
щоб їзили батьки…
Поставили задачку 
Старому малюки…
і журиться старенький 
на хмарці крижаній,
Ніяк не зрозуміє, 
коли відбувся збій.
Чи, може, сам і винен, 
бо тупо завтикав,
Коли літ з 20 тому 
він скромність роздавав.
І діти виростали,
Батьками стали всі,
Не вміють відмовляти
Ні дітям, ні собі.
І просять в Миколая,
без міри, ще і ще,
І забувають часом, 
З чого почалось все.
Коли на перше місце
Велична і свята
Ставала дуже скромно 
Сердечна доброта.
Коли святий Микола 
Від себе відбирав, 
А всім нужденним, бідним
У скруті помагав…
У небі, небі темному, 
Де Миколай живе,
Великий жовтий місяць 
Усміхнено пливе.
І старець посміхається,
Багато бачив він…
Листи згрібає жменями – 
розпалює камін.
Йому старому й мудрому,
Все видно ізгори.
Він знає – тільки вибрані 
отримують дари...

Кольорове життя

Життя людини - не клавіші роялю. Воно сповнене барв, позитивних моментів, спілкування та пригод. Учні Сатиївської ЗОШ І-ІІІ ступенів вирішили перевірити різнобарв'я життя на собі. З 24 по 28 вересня у школі було проведено кольоровий тиждень: понеділок - день білого кольору, вівторок - жовтого, середа - зеленого, четвер - синього, а п'ятниця - червоного. Можливо, хтось із скептиків запитає, навіщо всім разом одягати речі одного кольору, то наші діти з впевненістю можуть відповісти, що воно того варте, бо то було весело, цікаво і розважально. Життя кольорове, повне емоцій та позитиву, тому варто насолоджуватись всіма його барвами! 

"15 років після школи" або "Нові історії життя"))))
Випускники 2003 року Сатиївської ЗОШ І-ІІІ ст. таки знайшли час для зустрічі. Ми всі майже не змінились)

40 років... Багато, чи мало? Як відрізок життя людини - то дуже мало, а от як відрізок  після закінчення школи - дуже багато. Знайомтесь, випускники 1978 року Сатиївської ЗОШ І-ІІІ ст.

Ось і мої сценарії знайшли своє місце у журналі "Класному керівнику. Усе для роботи"